Повномасштабна війна змінила не лише карту бойових дій, а й психіку мільйонів українців. Як писав Ukrainian Wall, медична система фіксує безпрецедентне навантаження на психіатричну службу — і цифри змушують замислитися навіть скептиків.

Експерти моніторингового порталу «Слово і діло» проаналізували дані МОЗ і порівняли показники 2020 року — останнього мирного — та 2025-го, четвертого року великої війни. Висновки промовисті: кількість госпіталізацій до психіатричних лікарень зросла в 1,3 раза — з 260,8 тисячі до 347,3 тисячі пацієнтів.

Що змінилося за п'ять років

У 2020 році амбулаторну психіатричну допомогу розпочали отримувати 627,1 тисячі осіб. У 2025-му цей показник знизився до 540,1 тисячі — приблизно на 87 тисяч менше. Однак за цим падінням ховається не покращення, а інша реальність: люди стали потрапляти одразу до стаціонару, минаючи амбулаторну ланку, бо стан виявився надто важким.

У мирному 2020-му трійка лідерів серед діагнозів виглядала так: перше місце — розлади через вживання психоактивних речовин (271,9 тисячі пацієнтів), друге — органічні ураження мозку (105,9 тисячі), третє — розумова відсталість (71,4 тисячі). Невротичні та стресові розлади перебували аж на четвертій сходинці з 59,6 тисячі випадків.

Стрес виривається вперед

У 2025 році картина різко змінилася. Залежності лишилися на першому місці, хоча абсолютна кількість знизилася до 158,8 тисячі. Органічні ураження мозку, зокрема наслідки контузій та судинних катастроф, — на другому. А от третє місце впевнено посіли невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади — тривога, панічні атаки, фобії, стани, коли душевний біль маскується під фізичні хвороби.

У стаціонарах ситуація ще тривожніша: найчастіше госпіталізують пацієнтів із важкими формами залежностей, шизофренією та маячними розладами, а також тих, хто має серйозні фізичні ураження мозку. При цьому частка госпіталізованих через невротичні розлади невпинно зростає.

Прогноз МОЗ: що далі

Міністерство охорони здоров'я попереджає: у 20–30% людей, які пережили важкі травматичні події, з часом розвивається посттравматичний стресовий розлад — важкий стан із нав'язливими спогадами, високою тривожністю та нічними кошмарами. Враховуючи масштаб пережитого українцями, йдеться про мільйони потенційних пацієнтів у найближчі роки.

Соціологічні опитування весни 2026 року показують, що стрес-фактори суттєво різняться за віком: українська молодь найбільше тривожиться через страх мобілізації, тоді як люди старшого віку стресують через погіршення здоров'я, регулярні відключення електроенергії та фінансові труднощі. Цю картину доповнює статистика ВООЗ: на тлі війни українці загалом стали значно більше вживати алкоголю, що лише поглиблює проблему.

Раніше Ukrainian Wall писав: зуби за рахунок держави: хто може розраховувати на пільгове лікування.

Ми вже повідомляли: лікування ветеранів, яке не покриває держава: хто заплатить за дорогі препарати.