Як уже повідомляв Ukrainian Wall, тема вступу України до Європейського Союзу залишається однією з найгарячіших у європейській політиці. Ініціатива німецького канцлера Фрідріха Мерца щодо «асоційованого членства» — це спроба знайти компроміс між бажанням підтримати Київ і реальними обмеженнями інституцій ЄС.

За даними джерел в уряді ФРН, на саміті 18–19 червня 2026 року в Брюсселі Мерц представить оновлену пропозицію: Україна отримує доступ до внутрішнього ринку ЄС, програм і фондів, однак без права голосу в Раді ЄС та Європейській Раді. Фактично йдеться про проміжний статус, який дозволить поступово інтегруватися в окремі політики Євросоюзу без негайного надання повноправного членства.

Ця ідея не нова — Мерц озвучував її ще кілька місяців тому, проте тоді вона не здобула достатньої підтримки. Тепер же, після позитивної реакції на аналогічну ініціативу щодо Західних Балкан і Молдови, у Берліні відчули новий політичний імпульс. Очікується, що вже в жовтні лідери ЄС проведуть більш інтенсивну дискусію, а перші рамкові рішення можуть з'явитися на початку 2027 року.

Як реагують у Києві

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга позитивно оцінив сам факт обговорення, однак чітко заявив: асоційоване членство не може стати заміною повноправного вступу. Українська дипломатія наголошує, що країна вже виконала значну частину вимог, пов'язаних із верховенством права та антикорупційними реформами, тому будь-який проміжний статус має супроводжуватися чітким графіком переходу до повного членства.

Президент Володимир Зеленський у листі до європейських лідерів висловив жорсткішу позицію. Він вважає, що такий формат несправедливий, оскільки позбавляє Україну права голосу в ключових рішеннях, які безпосередньо стосуються її майбутнього. «Інтеграція без представництва» — так у Києві характеризують запропоновану модель.

Розкол серед країн ЄС

У Брюсселі ініціатива Німеччини викликала неоднозначну реакцію. Ірландія попередила про ризики розмивання acquis communautaire — правового доробку ЄС. Юристи Ради ЄС звертають увагу, що створення нового статусу потребуватиме змін до договорів або складних правових конструкцій. Франція загалом підтримує ідею, однак наполягає на збереженні високих стандартів для всіх кандидатів.

Країни Центральної Європи — Польща та держави Балтії — висловлюють стурбованість, що асоційоване членство може стати «заспокійливою» формулою, яка відтермінує реальний вступ на невизначений термін. Натомість у Берліні наголошують: це реалістичний спосіб пришвидшити економічну та правову конвергенцію, не створюючи надмірного навантаження на інституції Євросоюзу.

Що далі

Жовтневий саміт Європейської ради має стати ключовою віхою. Якщо лідери домовляться про запуск переговорів щодо асоційованого членства, перша юридична рамка може з'явитися вже на початку 2027 року. Аналітики підрахували, що повноцінне членство України в ЄС могло б додати до європейського ВВП до 1,2% протягом десяти років після вступу. Проміжний статус дасть менший, але відчутний ефект — близько 0,3–0,5% додаткового зростання для обох сторін.

Київ наполягатиме, щоб будь-який документ містив чіткі критерії та терміни переходу до повноправного членства. Європейська комісія вже готує додаткові аналітичні матеріали для жовтневої дискусії — з урахуванням досвіду попередніх розширень та специфіки воєнного стану в Україні.

Раніше Ukrainian Wall писав: німеччина відкриває громадянство для українців: кого пустять, а хто залишиться без паспорта.

Ми вже повідомляли: Patriot прикриє не всіх: Україна й Німеччина узгодили пріоритети ППО.

Більше за темою: німеччина закріпила статус допомоги Україні: що зміниться для українців.