В понеділок 13 листопада велике церковне свято
13 листопада в православному календарі вшановується пам'ять святителя Івана Златоуста – видатного богослова та проповідника християнської церкви. Народившись близько 347 року в Антіохії у родині християн, Іван втратив батька в дитинстві, але його мати Анфуса зуміла виховати його та його старшого брата. Здобувши відмінну освіту в Антіохії, він вивчав філософію і риторику та став відомим як учень визначеного язичницького ритора Лібанія.
Пізніше Іван займався богослов'ям під керівництвом святителя Мелетія Антіохійського, який хрестив його в 367 році. Після смерті матері, він вирішив прийняти чернецтво і віддати своє життя служінню Богу. Пройшовши чотири роки в пустелі, де практикував аскетизм і написав твори про монашеське життя, Іван повернувся до Антіохії. Тут його висвятили в диякона в 381 році і в пресвітера в 386 році.
Як пресвітер, Іван Златоуст визначався своїми прекрасними проповідями, що вражали глибиною, красномовством та силою. Він закликав людей до покаяння, доброчинності та любові до Бога та ближнього. Засуджуючи розкоші та несправедливість, він отримав прізвище "Златоуст" за багатство свого слова.
У 398 році Іван був обраний архієпископом Константинополя. На цій посаді він не лише проповідував, але й реформував церковне життя, займався благодійністю, засновуючи госпіталі та притулки для бідних. Він також взяв участь у богословських суперечках, захищаючи православну віру від аріанських змовників.
Незважаючи на свою славу, Іван Златоуст також стикався з переслідуванням та ворожнечею через свої висловлювання та дії. Він критикував імператорський двір імператриці Євдоксії, а також конфліктував з ієрархами церкви. Навіть вигнаний двічі, Іван Златоуст завжди повертався за народом.
Святителя вигнали в останній раз у 404 році, і він був висланий в Коми Понтійські, далеко від Константинополя. Там він зазнавав труднощів, але не втратив покою, продовжуючи писати та молитися. 14 вересня 407 року, відправивши свої останні слова "Слава Богові за все!", він помер.
Також 13 листопада відзначається пам'ять святих мучеників Антоніна, Никифора, Германа і Манефи. Ці християни постраждали за свою віру під час переслідування імператора Діоклетіана (284-305 рр.). Святі допомагали бідним і хворим, вчили слову Божому та підтримували віру, за що їх затримали та піддали жорстоким катуванням. Незламні в своїй вірі, вони були засуджені до смерті, а їх співвірниця Манефа також долучилася до них на шляху до Царства Небесного.
Що не можна робити
Цього дня заборонялося багато говорити, особливо обговорювати інших людей, брехати і лихословити. Не можна було віддавати дитячі речі чи іграшки, вважалося, що з ними можна віддати щастя дитини.
Що можна робити
Наші предки влаштовували цього дня пишний обід, за яким збиралася вся родина. На столі обов'язково стояли вареники. День вважався сприятливим для довгих подорожів і лікування хвороб.
Раніше, портал "Стіна" писав, як правильно приготуватися до Нового року: варто знати!
Також, ми повідомляли, що слідом за церковними святами хочуть змінити календар державних свят: що та коли святкуватимемо?