Відстрочка від мобілізації на так званих "економічних підставах" - це питання, навколо якого ось уже довгий час "ламаються списи" як у парламенті, так і в суспільстві. Йдеться про можливість отримати відстрочку від мобілізації за певних умов, головними серед яких є легальне працевлаштування, сплата податків та певної суми до держбюджету саме за можливість не служити в армії.

Наприклад, у Кабміні вважають, що бронювання від мобілізації можна поставити у пряму залежність від рівня зарплати та податків.

Так, голова парламентської фракції "Слуга народу", член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Давид Арахамія вже неодноразово озвучував журналістам, що у Верховній Раді зараз розглядаються дві моделі можливого економічного бронювання працівників від мобілізації та військової служби.

За його словами, перша з існуючих наразі моделей передбачає, що податки із зарплати військовозобов'язаного мають становити від 35 тисяч гривень, щоб цієї суми вистачало на утримання одного українського бійця.

В той же час, інший варіант передбачає квоту на бронювання. Умовно, якщо підприємство має 10% людей, яких може забронювати, то за них сплачується зарплата бійця щомісяця, наприклад, зараз 20 тисяч.
Зазначимо, що наразі питанням бронювання військозобовʼязаних буде займатися Міністерство оборони, а не Генштаб.

Так, уряд передав Міністерству оборони такі повноваження:
  • розгляд та погодження пропозицій щодо бронювання;
  • подання узгоджених списків до Мінекономіки для ухвалення відповідного рішення;
  • доведення рішення Мінекономіки щодо бронювання військовозобов'язаних до відома відповідних ТЦК та СП.

Нещодавно ми розповідали, як відмовитись від мобілізації згідно з релігійними міркуваннями.

Також "Стіна" повідомляла, що Рада збільшила штрафи за порушення мобілізації.

Ще ми писали, які пільги запровадили для ФОПів.