З 18 травня, коли розпочав роботу додаток "Резерв+", його послугами для оновлення персональних даних та оформлення військово-облікових документів скористалися вже 2 мільйони громадян. Разом з тим велика кількість чоловіків переконані, що через оновлення даних у "Резерв+" вони отримають електронну повістку, а ще будуть доступні їхні дані та геолокація. Спростування надали у Міноборони.

І правда, не всі громадяни України хочуть оновлювати облікові дані онлайн, деякі з них обирають стояти в чергах до ЦНАПів та ТЦК.

Заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко розповіла у Facebook , що команда відомства зібрала ТОП-5 страхів військовозобов’язаних, через які вони не оновлюють дані в мобільному застосунку "Резерв+".

І ось топ-5 страхів, які зібрала команда Міноборони:

  • Військово-обліковий документ у "Резерв+" ні на що не впливає, а ось папірець із ЦНАП – так

Це міф, оскільки "Резерв+" і ЦНАПи генерують однакові документи. Від 18 червня вони прирівнюються до військового квитка та тимчасового посвідчення. Із документом у "Резерв+" можна навіть перетинати кордон, що пару тижнів тому підтвердив речник ДПСУ Андрій Демченко.
  • Я оновлю дані через "Резерв+" і одразу отримаю статус "У розшуку"

Статус "У розшуку" з’являється не через оновлення даних у застосунку. ЦНАП і ТЦК не дадуть іншого результату. Це відбувається, бо, наприклад, людині вручили повістку, а вона по ній не з’явилася. Терміни появи в ТЦК закінчилися, вона порушила закон і тому її оголосили в розшук. А завдяки застосунку ви можете дізнатися про потенційну проблему онлайн, а не під час затримання відповідними органами.

  • Я боюся, що мої дані можуть вкрасти через "Резерв+", а у ЦНАП не вкрадуть

По-перше, застосунок пройшов усі необхідні безпекові перевірки і має сертифікат КСЗІ. По-друге, "Резерв+" лише відображає інформацію з реєстру "Оберіг" і не зберігає її на власних серверах.

Дані з ЦНАП і "Резерв+" потрапляють до єдиного місця – реєстру "Оберіг", доступ до якого є лише в уповноважених органів.

  • Я боюся, що прийде електронна повістка в "Резерв+"

Такого не буде, оскільки закони України про війська та мобілізацію не знають, що таке електронна повістка чи будь-яке подібне електронне сповіщення. Тобто вона не прописана в офіційних документах. Тому її і не може бути в "Резерв+".

  • "Резерв+" відстежує геолокацію, щоб потім ТЦК мене знайшов

Цей страх – конспірологічна теорія. Насправді в будь-якому смартфоні можна перевірити, які застосунки мають доступ до геоданих або запитують їх. Ви особисто можете перевірити, що у "Резерв+" немає жодної потреби в геолокації.

До слова, днями німецьке видання Die Welt написало, що Україні потрібно мобілізовувати 50 тисяч осіб щокварталу та 200 тисяч до кінця поточного року, аби компенсувати втрати і сформувати нові бригади.

В свою чергу народний депутат України та секретар комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко, коментуючи ці цифри, акцентував, що мобілізаційні плани є секретними. Але якщо зберігатимуться нинішні темпи мобілізації, "то ми легко ці плани виконаємо".

Раніше "Стіна" інформувала, як листоноша може здати вас прямо в руки ТЦК.

Нагадуємо, у двір співробітника ТЦК кинули вибухівку.