Українцям розповіли, як забезпечити собі старість
До Великої війни міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що 40-річним українцям розраховувати на державну пенсію не варто. Причина – у стрімкому старінні населення та зменшенні кількості працюючих. Війна лише загострила цю проблему. Про те, скільки потрібно зібрати коштів на безбідну старість, і чи можливо це зробити пересічному українцю, пише "Мінфін".
Отже, існує кілька способів визначити суму, з якою зручно виходити на заслужений відпочинок. Усі вони досить умовні, бо ми не знаємо, що буде із фінансовою системою в майбутньому. Наприклад, чи все ще використовуватиметься гривня, чи перейде Україна на євро, чи якусь іншу глобальну фіатну чи криптовалюту. Також невідомо, що буде в наступні десятиліття з інфляцією, якою буде прибутковість інвестиційних інструментів тощо.
Оскільки все це невідомо, ми припускаємо, що основні риси фінансової системи будуть орієнтовно такими, як зараз. Тепер визначаємо, яка сума на місяць нам потрібна на додаток до державної пенсії.
За оцінками уряду середня зарплата в Україні становить близько 18 тис. грн. Тому вважатимемо, що такий дохід за своїми накопиченнями ми й хотіли б мати. Таким чином, на рік потрібно отримувати 216 тисяч гривень.
Пенсійні накопичення зазвичай лежать в інструментах з фіксованою прибутковістю та мінімальним ризиком. Для України найочевидніший такий інструмент — депозити. Середня прибутковість за банківськими вкладами зараз становить 14,5%. Після сплати податків залишиться близько 11,7%.
Якби ми сьогодні виходили на пенсію, то мали б мати 1,85 млн грн, щоб із прибутковістю в 11,7% річних щомісячно отримувати близько 18 тис. грн.
Однак і тут є проблема. При високій інфляції вже через 5-10 років ця сума буде істотно нижчою від купівельної спроможності. Отже, нам потрібно продовжувати накопичувати і принаймні частину отриманого доходу реінвестувати, щоб згодом збільшити щомісячні виплати із заощаджень.
Згідно з прогнозом Кабміну наступного року, інфляція очікується в межах 9,7%. Всі ми сподіваємося, що далі її вдасться приборкати, тому виходитимемо з більш оптимістичних цифр у межах 4-5%.
Якщо заощадження становитимуть 3 млн грн, то за середньої ставки за депозитом на рік отримуватимемо 351 тис. грн. З них 216 тис. – на поточні витрати, та ще й залишиться 135 тис. грн. Це становить 4,5% від 3 млн., тобто поповнення заощаджень на цю суму покриватиме інфляцію.
Таким чином, за нинішніми цінами та ставками за депозитами для комфорного виходу на пенсію знадобиться близько 3 млн. грн.
Існує інший підрахунок суми, необхідної для пенсії, найпоширеніший у країнах. Як пояснює співзасновник SMART Аліна Шух, це так зване правило «чотирьох відсотків»: якщо щорічно з капіталу забирати 4%, то з огляду на інфляцію та «роботу» решти грошей цих коштів має вистачати на пенсію.
Скільки потрібно грошей за такого підходу? Припустимо, ви за місяць хочете витрачати $500. Отже, на рік вам потрібно $6 тис. Таким чином, якщо у вас є $150 тис., що лежать у облігаціях та акціях, ви можете забирати з них потрібну суму, а заощадження залишатимуться на достатньому рівні.
У той же час, каже Аліна Шух, у цьому прикладі вам потрібна сума не $150 тис., а її аналог з купівельної спроможності в майбутньому. Якою буде інфляція в майбутньому, ми не знаємо, але можемо припустити, що приблизно така сама, як і в попередні періоди. Припустимо, щороку вона становитиме 3%.
Тепер скористаємося формулою, як змінюватиметься купівельна спроможність: Сума в майбутньому = Сума сьогодні х (1+відсоток інфляції) у кількості років.
Наприклад, ми хочемо розрахувати аналог $150 тис. за 10 років. Тому формула наступна: $150 000*(1+3%)^10 =$201 587. Тобто за 10 років нам потрібно мати близько $201,6 тис., і це буде те саме, що $150 тис. сьогодні. Також ми можемо скоригувати суму для гривневих заощаджень. Якщо ми визнаємо, що середня інфляція в Україні становитиме 4,5%, то за 10 років аналог 3 млн — це 4,66 млн грн.
Іншими словами, 20-річному фахівцю, щоб щомісяця відкладати $500, потрібно віддавати майже весь свій дохід, а, скажімо, у 40 років ця людина зможе без проблем економити $1000 на місяць, і у нього залишатимуться кошти на поточні витрати.
Відповідно до цього підходу замість того, щоб просто накопичувати кошти в молодості, їх можна інвестувати у власний розвиток та професійні навички, що згодом забезпечить більший дохід.
Інший підхід передбачає, що починати відкладати треба якомога раніше. Основний козир такого методу – складний відсоток. Тобто заощадження, зроблені, скажімо, у 20 років, ще примножуватимуться протягом десятиліть до пенсії.
Сума, яку слід відкладати на пенсію, залежить значною мірою від цілей та часу, що залишається до припинення роботи. Спочатку слід зрозуміти, яку суму плануєте мати у момент виходу на пенсію та в якій валюті. Скажімо, ви вважаєте достатніми заощадження, аналогічні до нинішніх $150 тис.
Наступне питання: коли плануєте вийти на пенсію та скільки часу до цієї дати. Припустимо, починати користуватися грошима ви вирішили у 65, а зараз вам 30. У запасі ще 35 років. І на завершення — якої прибутковості ви очікуєте. Наприклад, візьмемо 4%.
Для початку розрахуємо, яку суму потрібно зібрати, щоб вона була аналогічна $150 тис. через 35 років. За формулою, яку ми вказували вище, це $422 тис. Якщо щомісяця відкладатиме $500 під зазначену прибутковість, то за 35 років будете майже $450 тис. Тому саме на таку суму щомісячних заощаджень і варто орієнтуватися.
У західних країнах для пенсійних накопичень громадяни використовують переважно різне поєднання державних облігацій та акцій надійних компаній. В Україні, де фондовий ринок не настільки розвинений, можна диверсифікувати активи завдяки депозитам та ОВДП (поєднанню гривневих та валютних), золоту, нерухомості та акціям іноземних компаній або індексу фондового ринку. Співвідношення цих активів залежить від особливостей портфеля та переконань інвестора.
Також, як варіант заощаджень, можна розглядати недержавні пенсійні фонди. Фактично вони беруть на себе управління коштами, а по досягненню інвестором певного віку виплачують йому щомісячну пенсію. Перевага такого підходу в тому, що грошима управляють фахівці. Недолік — невелика кількість інструментів, які вони можуть використовувати, переважно це депозити та ОВДП. Крім цього, перед інвестиціями слід визначитися, чи ви довіряєте конкретному НПФ.
Раніше портал "Стіна" повідомляв, що глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що на українців чекає найскладніша в історії зима .
Також ми писали, що автомобілі забиратимуть із дворів та вулиць, а потім продаватимуть на аукціоні – що про це відомо .
Нагадуємо, що президент Володимир Зеленський вніс до Ради законопроекти про продовження термінів дії воєнного стану .